Цей день в історії Великої Вітчизняної війни. 2 лютого виповнюється 75-та річниця з дня визволення Рівного і Луцька від німецько-фашистських загарбників

Цей день в історії Великої Вітчизняної війни. 2 лютого виповнюється 75-та річниця з дня визволення Рівного і Луцька від німецько-фашистських загарбників


Обласні центри Рівне і Луцьк були звільнені від німецько-фашистських загарбників внаслідок успішної Рівненсько-Луцької наступальної операції — бойових дій військ правого крила Першого Українського фронту (командуючий — генерал армії М. Ватутін) проти військ німецької групи армій «Південь», які відбувалися з 27 січня по 11 лютого 1944 року в ході наступу радянських військ на Правобережній Україні.

На початку операції радянським військам (13-та і 60-та армії) протистояла німецька 4-та танкова армія. Мета операції — розгромити війська лівого флангу німецької 4-ї танкової армії і оволодіти районом Луцьк, Рівне, Шепетівка. 27 січня 1944 року війська 13-ї і 60-ї армій прорвали оборону противника. 1-й і 6-й гвардійські кавалерійські. корпуси 13-ї армії, на які покладалася роль головної ударної сили, у перший день операції заглибилися в тил противника на 40—50 км, біля р. Стир (притока Прип’яті, басейну Дніпра) повернули на південно-захід, і, внаслідок раптового удару, війська 6-го гвардійського кавалерійського. корпусу разом із частинами 13-ї армії, що наступали з фронту, 2 лютого 1944 року визволили Рівне.

945 днів Рівне було під окупацією німецько-фашистських загарбників.

І весь цей період супроводжувався масовими розстрілами й репресіями.  Всього у місті та його околицях тільки влітку-восени 1941 року було знищено 102 тис. чол. 6 листопада 1941року фашисти розстріляли в урочищі Сосонки біля Рівного тисячі євреїв, а згодом влаштували на території міста 3 концтабори: у передмістях Грабник та Воля, та на вулиці Білій.

Внаслідок жорстоких визвольних   боїв за місто загинуло більше тисячі радянських воїнів, які були поховані на Дубенському кладовищі (сучасний Меморіал Воїнської Слави) та в міському парку ім. Т. Г. Шевченка.

Запеклі бої відбувалися і за Луцьк. 1-й кавалерійський корпус і 7-а кавалерійська дивізія (командир — генерал-майор В. Д. Васильєв) вели на його околицях.  Кавалеристи 4-го і 7-го полків майже одночасно оволоділи північно-східною і східною околицями міста. Під вечір 1 лютого по розташованих у місті ворожих частинах ударили артилеристи 121-ї стрілецької дивізії. Зав'язалися жорстокі вуличні бої.

2 лютого завдяки сміливим атакам частин 1-го кавалерійського корпусу при підтримці 121-ї стрілецької дивізії було визволено чи не весь Луцьк. Лише за одну ніч гвардійці знищили й захопили в полон 1600 гітлерівських солдатів і офіцерів, 49 гармат і мінометів, 22 танки, 24 склади з військовим майном, боєприпасами і продуктами.

Меморіальний комплекс "Вічна слава" в Луцьку

Під час операції військам активно допомагали партизанські з’єднання Рівненської, Волинської і Кам’янець-Подільської (нині Хмельницька) областей.

Микола Кукоба


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях