ВМЕШАТЕЛЬСТВО ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНОВ ВО ВНУТРИЦЕРКОВНУЮ ЖИЗНЬ - АНТИКОНСТИТУЦИОННО И ОПАСНО! Заявление Центрального Комитета Компартии Украины

ВМЕШАТЕЛЬСТВО ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНОВ ВО ВНУТРИЦЕРКОВНУЮ ЖИЗНЬ - АНТИКОНСТИТУЦИОННО И ОПАСНО!
Заявление Центрального Комитета Компартии Украины


В последнее время обанкротившимся руководством страны предпринимаются лихорадочные усилия по «предоставлению автокефалии» православной церкви в Украине и подчинению ее Константинопольскому патриарху. Эти действия противоправны, циничны и опасны – как для межконфессиональных связей и единства нашего  общества, так и для вселенского православия, международной безопасности. Для Украины это может обернуться перерастанием гражданской войны на Донбассе в полномасштабную религиозную войну на всей территории страны.

Коммунисты были безусловно правы, когда защищая право граждан на свободу мировоззрения и вероисповедания, добились закрепления в Конституции Украины (ст. 35) гарантий невмешательства государства в дела верующих через отделение церкви и религиозных организаций от государства, а школы - от церкви. Любая религия не может признаваться государственной как обязательная, а церковь должна быть свободна от национализма. Поэтому грубое вмешательство Президента Украины, Верховной Рады, правительственных органов во внутреннюю жизнь конфессиональных объединений, с целью создания подконтрольной режиму Украинской единой поместной православной церкви (УЕППЦ), неизбежно приведёт к использованию верующих как инструмента в межгосударственных и межклассовых войнах, как «пушечного мяса» глобализации по американским лекалам. Такое вмешательство антиконституционно, нарушает свободы и права граждан и по сути преступно.

Самоуправство властей в этой деликатной сфере противоречит интересам и желаниям абсолютного большинства православных, вызывает беспокойство сторонников других конфессий, всей свободомыслящей  общественности. Украинская православная церковь (каноническая), предстоятелем которой является митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий, находясь в духовном единении с Русской православной церковью, самостоятельна в управлении собственными делами, поддерживает широкие внешние, экуменические связи. С инициативой пересмотра своего статуса УПЦ ни к кому не обращалась.  Навязывание ей иной ориентации противоречит как гражданскому, так и церковному праву и этике.

Глава Константинопольской церкви в Стамбуле Варфоломей не имеет, в отличие от католической церкви, полномочий для единоличного провозглашения автокефалии не существующей «единой поместной» Украинской православной церкви и предоставления ей соответствующего томоса. Предстоятели большинства  православных церквей не поддерживают в этом вопросе позицию Варфоломея, а некоторые прямо обвиняют его в раскольничестве.

Грубое вмешательство Президента и Верховной Рады Украины во внутрицерковную жизнь становится опасным прецедентом не только для православного сообщества, но и для всего христианства. Игнорируется содержащийся в Заявлении Папы Римского Франциска и Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла, сделанном 12 февраля 2016 года на их исторической встрече в Гаване, призыв к преодолению унаследованных и возникающих противоречий в духовной жизни и к объединению всех христиан планеты для преодоления глобальных вызовов современности.

Попытки украинских властей противоправным способом изменить статус УПЦ угрожают негативными последствиями для отечественной культуры, исторической памяти, национальной идентичности нашего народа, включая изменение славянского алфавита (кириллицы) на латынь, а также опасными социально-политическими катаклизмами. Эксперты прогнозируют повторение расколов 1054, 1596 и 1992 годов, новую волну католизации, жестокие внутри– и межконфессиональные распри. Подтверждением их опасения являются возобновление нападений на храмы и имущество приходов УПЦ (г. Богородчаны Ивано-Франковской области),  сообщения о готовящихся вылазках правоэкстремистских группировок против Киево-Печерской и Почаевской лавр, переманивании  и подкупе православных иерархов. Патриотическое духовенство огульно и безосновательно обвиняется в «сепаратизме» и русофильстве. Предоставление томоса УЕППЦ углубляет раскол украинского общества, чревато непредсказуемыми губительными последствиями для украинского народа и государства.

Заявляя, что «во внутренние дела церкви не будет вмешиваться государство, особенно иностранное» (имеется в виду Российская Федерация), власть приветствует прибытие в Украину и способствует выполнению миссии не только иностранных (американских) религиозных деятелей («экзархов»), но и официального представителя другого государства - сотрудника Государственного департамента США - «для оказания помощи» в вопросах, к которым Украина как государство, в соответствии с Основным Законом, не имеет отношения. Этот факт является ещё одним свидетельством цинизма нынешней украинской власти, откровенным подчинением диктату Соединённых Штатов Америки.

Через политические манипуляции, через извращение истории правящий в стране режим олигархо-нацистов разжигает религиозную войну. Ведь для канонического православия христианство – высшая ценность. Для раскольников и униатов, на которых опираются неонацистские силы, на первом месте стоит «национальная идентичность», а не вера.

Будучи сторонниками свободы совести, мировоззрения и убеждений, коммунисты последовательно выступают за соблюдение гражданских прав, включая удовлетворение духовных потребностей, религиозных запросов людей, осуждают любое вмешательство государства в  церковные отношения, решительно требуют прекращения правового произвола в этой чувствительной области социальной жизни.

Ещё в октябре  2001 года объединённый Пленум Центрального Комитета и Центральной Контрольной Комиссии нашей партии предостерег общественность об опасности, вытекающей из того, что правящий режим, теряя поддержку населения, грубо искажает исторические и нынешние реалии, использует все имеющиеся в его распоряжении политические и идеологические средства, чтобы настроить против Коммунистической партии верующих, прежде всего сторонников православной церкви. Последующие события подтвердили правильность оценок и прогнозов, содержащихся в принятой тогда Декларации о позиции Компартии в отношении религии и церкви.

Циничные потуги использовать общественный авторитет крупнейшей в стране исторической конфессии для травли коммунистов не достигают желаемой властями цели даже под прикрытием пресловутого закона о декоммунизации. Православные верующие, как и последователи иных конфессий, все больше осознают, кто является виновником плачевного состояния Украины, кем ограблен и по чьей вине нищенствует ее народ. Лишенные практически всех социальных завоеваний социализма, люди все чаще задумываются о  преимуществах советского строя, убеждаются в том, что подлинными выразителями интересов трудящихся были и остаются коммунисты. А мы, со своей стороны, подтверждаем это неизменной принципиальной и честной  защитой, последовательной борьбой за права всех сограждан — верующих и атеистов.

25 мая 2017 года было принято Заявление Президиума ЦК Компартии Украины «Узурпация властью духовной сферы – противоправна, аморальна, опасна!», получившее положительный общественный резонанс. Сегодня мы предупреждаем украинский народ об эскалации наступления правящего режима на гражданские права последователей канонического православия,  попрание им сокровенных чувств верующих, о беспардонном использовании религиозных организаций в корыстных, эгоистических целях олигархо-националистической верхушки  страны.

Руководствуясь Программой Компартии Украины, решительно требуем соблюдения всеми государственными органами конституционного принципа свободы совести и вероисповедания, невмешательства в дела церквей, уважительного отношения к верующим.

Как подлинные патриоты Украины, коммунисты последовательно выступают против эксплуатации политиканами религиозного фактора, разжигания межконфессиональной и межэтнической вражды, против вмешательства зарубежных светских и духовных центров – под клерикальными лозунгами – во внутреннюю жизнь сограждан.

В поражённом острым экономическим, социально-культурным и политическим кризисом обществе  Компартия призывает всех трудящихся, независимо от личного мировоззрения, к борьбе против преступного правящего режима, за достойную земную жизнь соотечественников, за спасение и социалистическое развитие Украины в обновленном союзе братских стран и народов.

Грубое вмешательство накануне президентских выборов во внутри– и межцерковные отношения, политическая шумиха властей вокруг томоса для искусственно навязываемого религиозно-политического симбиоза — УЕППЦ, преследуют электоральные, русофобские цели.

Призываем всех здравомыслящих сограждан не поддаваться на коварные призывы и предвыборные посулы, помочь недостаточно сведущим в этом неблагочестивом процессе близким и знакомым осознать грядущую опасность и последствия рейдерского захвата Украинской православной церкви, готовящегося Константинопольским патриархом с благословения США и их ставленниками в Киеве сомнительного собора зависимого и угодного духовенства.

Братья и сестры, проявляйте мудрость и бдительность в столь ответственном деле! Как сказано в Нагорной проповеди, «…не отдавайте святыни псам»! Сохраняйте веру и стойкость в защите традиций родной культуры, в утверждении интернационального единства и идеалов свободы, национального достоинства и социальной справедливости!

4 октября 2018 года

Президиум ЦК Компартии Украины


ВТРУЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ВНУТРІЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ –

АНТИКОНСТИТУЦІЙНЕ І НЕБЕЗПЕЧНЕ!

ЗАЯВА

Центрального Комітету Компартії України

Останнім часом збанкрутілим керівництвом країни докладаються гарячкові зусилля по «наданню автокефалії» православній церкві в Україні і підпорядкуванню її Константинопольському патріарху. Ці дії є протиправними, цинічними і небезпечними – як для міжконфесійних зв’язків та єдності нашого суспільства, так і для вселенського православ’я, міжнародної безпеки. Для України це може обернутися переростанням громадянської війни на Донбасі в повномасштабну релігійну війну на всій території країни.

Комуністи мали безумовно рацію, коли, захищаючи право громадян на свободу світогляду і віросповідання, добилися закріплення в Конституції України (ст. 35) гарантій невтручання держави у справи віруючих через відокремлення церкви і релігійних організацій від держави, а школи – від церкви. Будь-яка релігія не може визнаватися державою як обов’язкова, а церква має бути вільна від націоналізму. Тому грубе втручання Президента України, Верховної Ради, урядових органів у внутрішнє життя конфесійних об’єднань, з метою створення підконтрольної режиму Української єдиної помісної православної церкви (УЄППЦ), неминуче призведе до використання віруючих як інструменту в міждержавних і міжкласових війнах, як «гарматного м’яса» глобалізації за американськими лекалами. Таке втручання антиконституційне, порушує свободи і права громадян і по суті злочинне.

Самоуправство влади в цій делікатній сфері суперечить інтересам і бажанням абсолютної більшості православних, викликає занепокоєння прихильників інших конфесій, всієї свободомислячої громадськості. Українська православна церква (канонічна), предстоятелем якої є митрополит Київський і всієї України Онуфрій, перебуваючи в духовному єднанні з Руською православною церквою, самостійна в управлінні власними справами, підтримує широкі зовнішні, екуменічні зв’язки. З ініціативою перегляду свого статусу УПЦ ні до кого не зверталася. Нав’язування їй іншої орієнтації суперечить як громадянському, так і церковному праву й етиці.

Глава Константинопольської церкви в Стамбулі Варфоломій не має, на відміну від католицької церкви, повноважень для одноосібного проголошення автокефалії неіснуючої «єдиної помісної» Української православної церкви і надання їй відповідного томосу. Предстоятелі більшості православних церков не підтримують в цьому питанні позицію Варфоломія, а деякі прямо звинувачують його в розкольництві.

Грубе втручання Президента і Верховної Ради України у внутріцерковне життя стає небезпечним прецедентом не лише для православної спільноти, а й для всього християнства. Ігнорується проголошений у Заяві Папи Римського Франциска і Святішого Патріарха Московського і всея Русі Кирила, зробленій 12 лютого 2016 року під час їхньої історичної зустрічі в Гавані, заклик до подолання успадкованих і виникаючих суперечностей у духовному житті і до об’єднання всіх християн планети перед лицем глобальних викликів сучасності.

Спроби української влади протиправним способом змінити статус УПЦ загрожують негативними наслідками для вітчизняної культури, історичної пам’яті, національної ідентичності нашого народу, включаючи зміну слов’янського алфавіту (кирилиці) на латину, а також небезпечними соціально-політичними катаклізмами. Експерти прогнозують повторення розколів 1054, 1596 та 1992 років, нову хвилю окатоличення, жорстокі внутрі- і міжконфесійні чвари. Підтвердженням їх побоювання є відновлення нападів на храми і майно парафій УПЦ (м.Богородчани Івано-Франківської області), повідомлення про підготовку вилазок правоекстремістських угруповань проти Києво-Печерської та Почаївської лавр, переманювання і підкуп православних ієрархів. Патріотичне духовенство огульно і безпідставно звинувачується у «сепаратизмі» і русофільстві. Надання томосу УЄППЦ поглибить розкол українського суспільства, таїть у собі непередбачувані згубні наслідки для українського народу і держави.

Заявляючи, що «у внутрішні справи церкви не втручатиметься держава, особливо іноземна» (мається на увазі Російська Федерація), влада вітає прибуття в Україну і сприяє виконанню місії не тільки іноземних (американських) релігійних діячів («екзархів»), а й офіційного представника іншої держави – співробітника Державного департаменту США – «для надання допомоги» в питаннях, до яких Україна як держава, відповідно до Основного Закону, не має відношення. Цей факт є ще одним свідченням цинізму нинішньої української влади, відвертим підпорядкуванням диктату Сполучених Штатів Америки.

Через політичні маніпуляції, через перекручення історії правлячий в країні режим олігархо-нацистів розпалює релігійну війну. Адже для канонічного православ’я християнство – найвища цінність. Для розкольників та уніатів, на яких спираються неонацистські сили, на першому місці стоїть «національна ідентичність», а не віра.

Будучи прихильниками свободи совісті, світогляду та переконань, комуністи послідовно виступають за дотримання громадянських прав, включаючи задоволення духовних потреб, релігійних запитів людей, засуджують будь-яке втручання держави в церковні відносини, рішуче вимагають припинення правового свавілля в цій чутливій сфері соціального життя.

Ще в жовтні 2001 року об’єднаний Пленум Центрального Комітету і Центральної Контрольної Комісії нашої партії застеріг громадськість про небезпеку, яка випливає з того, що правлячий режим, втрачаючи підтримку населення, грубо перекручує історичні та нинішні реалії, використовує всі наявні в його розпорядженні політичні та ідеологічні засоби, щоб налаштувати проти Комуністичної партії віруючих, перш за все прихильників православної церкви. Наступні події підтвердили правильність оцінок і прогнозів, що містяться в прийнятій тоді Декларації про позицію Компартії щодо релігії та церкви.

Цинічні потуги використовувати громадський авторитет найбільшої в країні історичної конфесії для цькування комуністів не досягають бажаної владою мети навіть під прикриттям горезвісного закону про декомунізацію. Православні віруючі, як і послідовники інших конфесій, все більше усвідомлюють, хто є винуватцем плачевного стану України, ким пограбований і з чиєї вини живе у злиднях її народ. Позбавлені практично всіх соціальних завоювань соціалізму, люди дедалі частіше замислюються про переваги радянського ладу, переконуються в тому, що справжніми виразниками інтересів трудящих були і залишаються комуністи. А ми, зі свого боку, підтверджуємо це незмінним принциповим і чесним захистом, послідовною боротьбою за права всіх співгромадян – віруючих і атеїстів.

25 травня 2017 року було прийнято Заяву Президії ЦК Компартії України «Узурпація владою духовної сфери –протиправна, аморальна, небезпечна!», яка отримала позитивний суспільний резонанс. Сьогодні ми попереджаємо український народ про ескалацію наступу правлячого режиму на громадянські права послідовників канонічного православ’я, зневажання ним потаємних почуттів віруючих, про безпардонне використання релігійних організацій в корисливих, егоїстичних цілях олігархо-націоналістичною верхівкою країни.

Керуючись Програмою Компартії України, рішуче вимагаємо дотримання всіма державними органами конституційного принципу свободи совісті і віросповідання, невтручання у справи церков, шанобливого ставлення до віруючих.

Як справжні патріоти України, комуністи послідовно виступають проти експлуатації політиканами релігійного фактора, розпалювання міжконфесійної та міжетнічної ворожнечі, проти втручання зарубіжних світських і духовних центрів – під клерикальними гаслами – у внутрішнє життя співгромадян.

В ураженому гострою економічною, соціально-культурною і політичною кризою суспільстві Компартія закликає всіх трудящих, незалежно від особистого світогляду, до боротьби проти злочинного правлячого режиму, за гідне земне життя співвітчизників, за порятунок і соціалістичний розвиток України в оновленому союзі братніх країн і народів.

Грубе втручання напередодні президентських виборів у внутрішньо - і міжцерковні відносини, політичний галас властей навколо томосу для штучно нав’язуваного релігійно-політичного симбіозу – УЄППЦ, мають електоральну, русофобську мету.

Закликаємо всіх здравомислячих співгромадян не піддаватися на підступні заклики і передвиборні обіцянки, допомогти недостатньо обізнаним в цьому неблагочестивому процесі близьким і знайомим усвідомити загрожуючу небезпеку і наслідки рейдерського захоплення Української православної церкви, планованого Константинопольським патріархом з благословення США та їхніми ставлениками в Києві сумнівного собору залежного і угодного духовенства.

Брати і сестри, проявляйте мудрість і пильність в такій відповідальній справі! Як сказано в Нагірній проповіді, «не віддавайте святині псам»! Зберігайте віру і стійкість у захисті традицій рідної культури, в утвердженні інтернаціональної єдності та ідеалів свободи, національної гідності і соціальної справедливості!

4 жовтня 2018 року                                                

Президія ЦК Компартії України


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях